Для авторитетної відповіді на це питання я звернулася до директора нашого виробництва Олександра.
Освіта Олександра: медико-фармацевтичний факультет, спеціальність “Технологія парфумерно-косметичних засобів” ХНУ, у дипломі додатково вказано “провізор-косметолог” (має подвійний диплом).
Далі цитую його відповідь:
«Досить поширені випадки, коли у людей з проблемною шкірою, схильною до висипань, погіршується стан шкіри внаслідок використання якихось декоративних засобів. Так стається з різних причин. Для когось окремі плінкоутворюючі компоненти є комедогенними — особливо стосується восків та інших щільних жирних або жироподбіних складових, на яких базуються такі засоби. Хтось не дуже пильно слідкує за чистотою пензлів та спонжів — а це чудова середа для розмноження патогенних мікроорганізмів. Хтось «поправляє» макіяж не дуже чистими руками. І це ще не всі варіанти, а тільки найпоширеніші.
Інша не менш сумна історія — у людей з чутливою шкірою. Декоративні засоби містять барвники, на які нерідко починаються реакції, інколи одразу, інколи на дистанції. Також більшість із них мають у складі нетолерантні до мікробіому шкіри консерванти — щоб, постійно контактуючи з повітрям, пензликами та частинами тіла людини, не зіпсуватися — і це також може провокувати реакції».
ВИСНОВОК: проблемна та чутлива шкіра - найбільш вразливі категорії, яким варто звертати особливу увагу на склад та дію доглядових засобів на стан шкіри.
Комедогенність (=здатність забивати пори) недостатньо вивчена. Станом на сьогоднішній день немає одноголосно прийнятого науковою спільнотою списку комедогенних компонентів.
Про табличку з «балами» комедогенності, що гуляє по Інтернету: це застаріла та не зовсім достовірна інформація. Дослідження для неї проводилося на кролячому вусі ще у 1983 році. Пізніше дерматологічна спільнота дійшла консенсусу в тому, що покладатися на неї не можна, адже між ним і шкірою обличчя людини є відчутна різниця.
Подвитися дослідження: http://citeseerx.ist.psu.edu/viewdoc/summary?doi=10.1.1.580.5097
Сподіваюсь, у майбутньому новітні дослідження зможуть прояснити для нас із вами це питання. Наприклад, у 2016 вчені намагалися знайти місце на тілі людини, дослідження якого буде найбільш репрезентативним для визначення комедогенності косметичних компонентів: https://pubmed.ncbi.nlm.nih.gov/26094640/.
Але у висновку все ж таки вказали, що окрім теста прямо на обличчі поки що неможливо говорити про надійність отриманих даних.
АЛЕ
Все ж таки є компоненти, які частіше за інші викликають такий ефект.
Це стосується:
- більшості олій, особливо так званих «батерів» — при кімнатній температурі мають тверду косистенцію - олії каріте, манго, какао, бабассу та деякі інші)
У СКЛАДІ ШУКАТИ: Oil, Butter
- нафтохімічних похідних
У СКЛАДІ ШУКАТИ: Paraffine, Paraffinum Liquidum, Isoparaffin, Mineral oil
- воски
У СКЛАДІ ШУКАТИ: WAX
- згущувачі та стабілізатори емульсій
У СКЛАДІ ШУКАТИ: Myristate, Palmitate, Stearate, Lanolin
У цьому списку нема холіварних силіконів. Я не перший рік аналізую експертні думки дерматологів та косметологів на їхній рахунок та мушу зазначити, що єдиної думки, чи здатні силікони забивати пори, немає. Суто теоретично під плівкою з морально застарілих, нелетучих силіконів типу Dimethicone можуть розмножуються шкідливі бактерії, особливо якщо недостатньо добре змивати доглядові засоби з його вмістом.
ВИСНОВОК: неможливо тільки по складу зрозуміти, чи заб’є пори якийсь засіб. Навіть якщо говорити про компоненти, згадані вище: той самий за назвою інгредієнт може проявити себе і як комедогенний, і як некомедогенний — це залежить від його концентрації у засобі, методу обробки та джерела, з якого його отримали. Тому як я вже зазначила — окрім тестування на вашій шкірі ніщо не дає гарантію.
Навряд чи вас здивую відповіддю: такі клейми (обіцянки на етикетці) не можуть бути повністю достовірними з причин, які ми вже обговорили вище. А також тому, що у кожної людини свій склад шкірного себума: на нього впливають стать, вік та генетика, а також поточний стан мікробіома шкіри.
Можна взяти за орієнтир просте правило: чим «легша» текстура засобу - тим менша вірогідність забиття пор.
Відповідно до нього краще звернути увагу на:
- засоби в форматі пудр - взагалі не можуть мати у складі ніяких олій, восків, згущувачів тощо.
- засоби з максимально легкою текстурою - флюїдною, гелевою.
Чим більш щільна текстура - тим більше там потенційно комедогенних компонентів. Чим більший обсяг покриття на обличчі навіть легкою текстурою - тим вищі шанси, що під шарами засобу почнеться розмноження патогенів.
Моя шкіра дуже погано сприймає декоративні засоби. Навіть від мінеральних пудр у мене забиваються пори, що й говорити про більш щільні текстури типу ВВ-кремів або таких «ядерних» поєднань як тональна основа + пудра + рум’яна + консилер та інші складові класичного perfect makeup.
Я протестувала декілька десятків засобів, які нібито повинні були бути «з меншою вірогідністю комедогенними» та на які було чимало класних відгуків інших дівчат з проблемною шкірою (і на відгуки не можна покладатись, ви ж знаєте - так діє завжди: те, що комусь щось підійшло, вам не гарантує взагалі нічого!).
Моє рішення не універсальне та я вас до такого ж в жодному разі не закликаю, але я поділюся ним з вами:
Я втомилася ставити експерименти на своїй шкірі та «розгрібати» наслідки. Тому я майже повністю ВИКЛЮЧИЛА декоративну косметику зі свого життя. У мене є СС-крем, яким інколи користуюся, адже окрім проблемності моя шкіра ще має невиліковний діагноз «розацеа», у якої дуже багато тригерів з повсякденного життя, і я не в змозі їх повністю виключити (а ходити з ярко-червоними плямами на обличчі в люди не завжди є внутрішній ресурс). І є туш, якою я майже взагалі ніколи не користуюся, бо мене дратує, коли щось є на очах чи поряд.
Це ВСЕ, більше у мене нема жодного декоративного засобу, тільки наш блиск ROSE замість помади.
Я вирішила вкладати максимум зусиль в ЗДОРОВ’Я своєї шкіри - а це і харчування, і аналізи, і режим життя в цілому, і, звичайно, систематичний (я б сказала «наполегливий») якісний домашній догляд. Роздивляюся можливість підключити неінвазивні косметологічні процедури як тільки знайду «свого» косметолога.
Чи зміниться моя позиція за 5, 10 або 20 років - можливо, я не демонізую декоративну косметику та думаю, що, можливо, просто не знайшла свої засоби. Хоча великого бажання перепробувати ще декілька сот баночок та піти на курси з макіяжу, а потім щоденно по півгодини фарбувати собі обличчя на обличчі у мене немає)
А що у вас за відносини з декоративними засобами?
Діліться в коментарях! І якщо я цим текстом не відповіла на якесь цікаве для вас запитання - також пишіть!)
